Тримай долоні відкриті до неба
Напувай свою душу тим
Чого не знайдеш у містах і поміж людей
Торкайся ногами землі
Розкажи їй про те, що було
І про те, що так і не відбулось
Розкажи їй про себе
Розкажи, що більше нікому не скажеш
Віддай втому дереву
Що сягає корінням в глибини
Бери собі волю цвіту ясного
Що легко злітає
Бери собі шматочок раю на землі
Де мрії квітнуть, як сади
Де спогади не мають гіркоти поли́ну
І де нема біди
Де втіхи повнії долини
Де серце промовляє
З ніжністю: "люблю"…
Тетяна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
