Навесні, у травні, розцвіли тюльпани,
пелюстки червоні, мов калина, вбрані,
солодко шепочуть від любові ночі.
Ніжна прохолода в темряві смеркання
освіжає погляд від палкого сяйва,
очі, що навпроти, дивляться востаннє.
Та лиш зорі тихі мовчки споглядають,
як горить бажання, і нестерпно манить
ніжна прохолода в темряві смеркання.
Погляди зійшлися, та уста німіють,
бо обоє знаєм: нас кохають інші,
що не спять ночами та чекають вічність.
Я не хочу чути ці слова любові,
дай хоч на хвилину побути з тобою,
бо ти скоро зникнеш, як міраж з водою.
Відцвітуть тюльпани, – з’являться троянди
з ніжним ароматом та колючим щастям,
що уп’ється в серце, отруївши рани.
25.06.2007
Тахмасбі Ірина
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
