Ти лиш мій сон мабуть, кохана пташко!
Я сплю… і бачу твої губи.
Ти лише мрія, та чому ж так важко?
Чому без тебе день – то згуба!?
Ти лиш фантазія моя мабуть, кохана ляле!
Я мрію і живу тобою,
Коли побачу знову – в очі гляну…
І зрозумію, чи душа іще зі мною…
Чи вже покинула мене за те, що грішний?
Або ще тліє трохи, хоч і дивно…
Я хотів бути лиш для тебе ніжним,
Та не моя ти, мабуть бути так повинно…
Ні, ти реальність, я це точно знаю!
Бо не боліло б так, якби лиш мрія,
І я люблю тебе ще дужче і КОХАЮ!
Нехай помре останньою надія!
MARUMA
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
