Над Києвом тихо здіймався серпанок.
Ранковий привіт від нічних сподівань.
Місто почало пробуджувати сквери, будинки, машини, зупинки.
Вікна вогнями забили "морзянку".
Ланцюгова реакція з передмістя до центру, квапиться ритми схопити.
Перше метро.
Сонні вагони.
Перше авто.
Сонні дороги.
Перші прохожі.
Трішечки сонні.
Темп метушні швидший та швидший.
Київ почав ще один відлік.
Скоро зустріне тисячу п’ятсот сороковий пробіг, але диханням, ти, молодий.
Києве, вічний!
Києве, стійкий!
Київ, величний!
На кручах Дніпровських відбиток століть.
Скільки сердець навічно з тобою!
Там і моє у ритмі твоєму живе.
С. Клоб (Олійник Сергій)
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
