Я вийшов в похід серед диких країв,
На зустріч з природою, далеко від всіх,
Розклав свою палатку під зоряний дах,
І багаття запалив, відкинувши страх.
Сиджу біля вогню, ловлю рибу в тиші,
Над озером місяць пливе в небі пишнім,
І нічна атмосфера навколо жива,
В цій тиші я чую, як серце співа.
Тіні танцюють у місячнім світлі,
Листя шепоче казки свої вітру,
Цей спокій нічний, мов пісня душі,
Здається, що вічно триватиме він.
Та ранок прийшов, і мить розвіяв,
Прокинувсь я вдома — усе це лиш мрія,
Та цей дивний сон залишив свій слід,
У пам’яті серця, мов світлий привіт.
Maykl Snou
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
