Найцінніше

Лиш одна людина мене справді знала,
Лиш одна по-справжньому любила,
Любила щиро, не ламала крила,
І для мене ідеалом стала.

Можливо, саме це було причиною,
Що Бог забрав її так рано.
Бо таких душ світ бачить рідко,
Їх світло небесам стає бажаним.

Її світло залишилося в мені,
Її любов – як спогад незабутній.
Та ідеали – рідкість на землі,
І їх береже лише час невпинний.

Жвалєвська Валентина