НАРОД І АРМІЯ ЄДИНІ
(Щодо "благодійного" вечора в Українському
Католицькому університеті м.Львова. Де як виявилось збирали кошти не для ЗСУ, а на стипендії студентам і викладачам!
Це той університет з якого у 2014 році, після анексії Криму і окупації Сходу України, вийшов заклик "Львів розмовляє російською!")
Одні в країні гірко плачуть,
Бо мертвих їм синів везуть.
У той час інші дружньо скачуть,
Їх же у військо не візьмуть.
У них є бронь, вони студенти,
Або кварталівці від слуг.
І в них "серйозні" аргументи –
"Ми сміхом підіймаєм дух!"
І ми не просто так скакали
І реготали мов дурні.
Ми кошти немалі збирали
І багатіли на війні.
Говорять, що єднатись стало
Потрібним. Ми ж мішаєм їм.
Але ж єднатись не з кварталом,
А з військом треба нам усім.
Та слуги в бій не поспішають,
Хоча здорові, як воли.
Вони в тилу перечекають,
А потім скажуть – не втекли!
5.05.23 м.Львів 519
Христина Пелікан
Христина Пелікан
