В жахливий спосіб існування
Перетворилось в виживання
І люди ніби не живі
Серця у них тепер черстві
Яскраві проблиски надії
Стають мішенню лиходіїв
А швидкоплинний смак везіння
Здається натяком спасіння
Яке шукають у молитвах
У алкоголі, в полях битви
У лотереях, у собі
І у минулому житті
Яке здавалось легковажним
Бентежним, радісним, вальяжним
Лиш щастя – пауза, не пристань
З минулим розділила відстань
Ми досягли вершин мистецтва
Науки, техніки, письменства
А забезпечити всіх хлібом
Для нас це важко, ми не вмієм
Кричать: «Це збожеволів світ»
Та ні, це ми проблем магніт
То голод, війни, страх усюди
Такі от ми – щасливі люди
Вишневська Віталія
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
