Куди поділось все моє натхнення?
Як хоч рядок від серця напишу?
Коли у мене є страшна проблема,
Не маю я того, кого люблю.
Кому писати я свої поеми?
Кого я можу бачити у снах?
Яка ж важка для мене це дилема,
Коли мовчить у віршах всіх душа.
Прошу тебе, о моє рідне серце,
Ти закохайся раз і назавжди.
Мені все рівно, хто це, бо для тебе
Він кращим стане, маючи гріхи.
Нехай і не взаємно все це буде,
Та вірші зможу я писать тоді.
Страждатиму. Навіки не забудуть,
Про це кохання читачі мої.
Вікторія Тодавчич
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
