Натхнення приходить раптово в голові,
Мов блискавка у небі темно-синім,
Злітає думка вгору, як вогні,
І світ стає прозорим і єдиним.
У серці спалах – тихий, неземний,
Всі барви світу раптом оживають,
І кожен звук, і подих вмить новий
Мелодією віршів наповняють.
Тоді слова лягають, наче дощ,
І образи сплітаються в єдине.
Натхнення вчить нас відчувати щось,
Що в кожнім з нас живе і не загине.
І хоч прийде воно, мов мрії знов,
Як тінь у сутінках, без зримих меж,
Та залишає світлу нам любов,
Що в глибині душі завжди живе.
Дата: листопад 2024 р.
Богдан Вакуленко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
