Жила собі в Україні,
Молода дівчина.
І розумна, і красива,
Дві коси по спині.
Як прийшла руська орда,
До нашої хати.
Відрізала дівка коси,
Й пішла воювати.
Була снайпером в отряді.
Всі її любили.
Та прокляті кадировці,
Дівчину убили.
Поховали дівчиноньку,
В зеилю нашу милу.
Посадили на могилу
Червону калину
Воїн пройде, честь віддасть.
Люди квіти ложать.
Тільки рідна матінка
Все ходить голосить.
Не спи доню, у ставай бо
Вже цвіте калина.
Перемогла вже вражих орків
Наша Україна.
Тетяна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
