-
Наший Тімка
Промінчики сонечка лоскочуть травичку,
Дерева похитують свої зелені голівки,
А наш котик Тімка п'є водичку,
Як царь ходить біля своєї домівки.Старенький вже, але поважний,
Любив у затінку тихенько спати,
Він завжди був такий уважний,
Взимку, обожнював біля теплої грубки лежати.Скільки спогадів чудових,
Як стягнув ковбаску з столу,
Як ловив хрущів садових,
За мишкою ганяв по колу...Так його не вистачає,
Пам'ятаю кожну мить,
Та вже не зустрічає...
Душа його мовчить...13.02.2023. С.М. Онисенко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська