Поки хтось заздрить його зарплаті,
Його чекають дітки в хаті.
Поки хтось заздрить його славі,
Не знайде собі місця мама в хвилюванні.
У його жінки аж душа болить,
Бо так давно вже хоче подивитись в очі,
Які вона так сильно любить.
Він дивиться в окопах її фото,
Та час вже йти, бо вирушає на завдання знову його рота.
У нього лиш одне бажання:
Нарешті ворога здолати,
Прийти із квітами до хати.
Дітей, дружину обійняти
І більш нікуди не пускати.
А ви все заздрите його зарплаті…
Певне не знаєте, як то по-справжньому кохати.
Білевич Тетяна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
