Наш дух
Дух вічний українського народу
Коріннями сягає в витоки буття.
Джерел Трипілля світлі води
Дали колись йому земне життя.
А це життя цькували дикі орди,
Що степ слов’янський шли завоювать,
Та предки наші – гречкосії горді,
Уміли дух наш і плекать, і відстоять.
Андрію Первозванному він склав присягу,
І з Володимиром хрестить киян ходив,
Він розвивався на козацьких стягах,
Він Кобзаря Великого пером водив.
З Енеєм він ходив підземними світами,
З сопілкою Сковороди до зорь злітав,
З Каменярем лупав гору кирками,
І пісню двох сердець із Лесею співав.
Кремлівський біс народу виклик кинув,
«Я знищу дух твій та історію твою!»
Це все дарма: лукавий в пеклі скоро згине,
Бо ти і я наш дух тепер гартуємо в бою.
Наш дух нас гуртував в лихі години,
Він – сльози матерів і радість перемог,
Він вища цінність нашої країни –
Ось головний історії кривавої урок!
Святий Отець до Неба кличе Сина –
Наш Дух, що світлом стане новим зорям …
А в лузі вічно журиться калина,
І пісня журавлина плаче вічно у просторі.
Володимир Стрілецький
