Стоячи на березі моря, я думав тільки про тебе.
Незабутні барви весни, що розфарбувала ти,
найтепліші зимові вечори – це результат твоєї роботи в мені.
Або літні прогулянки, важкість і втому приємну, до болю…
Все ще пам’ятаю й місце собі досі шукаю.
Зараз, стоячи на березі моря,
відчуваю холодний бриз до обличчя.
Темні хмари нависли наді мною –
грізно сунуться з моря.
Вологість повітря додає колориту.
Мій прихисток – серед води та каміння.
Важкі фарби сьогодні на березі моря.
Адже, будучи наодинці з собою, не знаходжу місця для когось.
Я все ще той хлопчина, але, стоячи на березі моря,
тепер я лише в пошуках себе, і тут немає місця для тебе.
Андрій Остров