Україно моя, мила,
Скільки всього ти пережила:
Війни, голод, масові хвороби.
Що ж чекає тебе далі?
Це ніхто не знає.
Твій народ — твої солдати,
Йдуть за тебе воювати.
Ворог нападає, "злі" ракети випускає.
Не бійся, ненько, ми з тобою, хоча виїхали за кордони.
Ще трішки, мила, все скінчиться.
Вже всі знають українців та допомагають їм усі.
Скільки всього мітингів було вкраїнських? — їх не полічить.
Все ж було добре…
Чому зараз так?
Безупинно повітряні тривоги,
Шум, вітер, біль та страх.
У холодному підвалі дивимось новини,
Щоб хоча б щось дізнатись про країну.
Шукаємо, які не вийшли на зв’язок,
А скількох життів уже не має?
Вони на небесах чекають перемог.
Ще ніхто не бачив такого дружнього народу.
Пишаюсь, що в ньому живу.
Скажу вам так: якщо вірити в Бога — скоро буде перемога.
Міндзяк Андріана
