Холодний цвіт розлуки
Омиває мої муки.
Ходить тінню повсякчас,
Крутиться сумом біля нас.
Сірого кольору асфальт
Бідбиває болото з п’ят.
Слизький дощ на обличчя,
Розвіює сум протиріччя.
Мерехтить завіси шлях,
Співає лячно птах.
Тихий чути голос,
Виріс мегаполіс…
Тетяна Кунаш
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
