На пероні пара голубків…
Ніжно щось шептали в вушка,
Він – взірець, а вона- просто душка,
І неначе не було отих років…
На пероні пара і мені,
Чесно кажучи, було оте байдуже,
Що ії в обіймах він не кружить,
І не перші зморшки на чолі…
На пероні пара і вони
Нібито живі були едині,
Він дивитися в її очі сині,
І її торкалася краса весни.
На пероні пара голубків,
І волося у обох вже стало сивим,
Для мене вони були неначе дивом,
Врятували серце із пісків….
Марія Успенська
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
