На цвіт весни люблю дивитись,
У її пахощах брести,
Ходою стежки, трав тулитись,
Думки, емоції плестИ.
Вслухатись в пташку полохливу,
Душею ринути у спів,
Щоби у мить таку щасливу
Вітрець з поривами летів.
Туди, де хвилі просто неба,
Й зозуля голосно кує,
Життю би молодість… Не треба,
Хай залишається, як є.
25.04.2025.
Ганна Зубко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
