Знайомі ми не так давно,
Але закохана по вуха
Ти покохав якусь одну,
А я не знаю рвать чи слухать
Чи може слухать серце своє
Чи рвать надію у думках,
Бо ти, можливо, не для мене.
І знову сльози у очах
Але як жити, як не мріять,
Як не шукать в снах погляд твій
Коли ти знаєш що кохають
А ти мовчиш бо ти не мій
Пройшов вже місяць спілкування
І зав’язалася любов
І знову ці сумні зідхання
Коли чекаю зустріч знов
А ні мені лише здалося
Любов пробігла як вода
Кому потрібна така дура
І знов залишилась одна
Пройшов вже місяць спілкування,
Та все частіше біль і сум.
Чекаю знов твого визнання,
А ти мовчиш, лиш тиша й сум.
Як жити далі — я не знаю,
Мечуся між надій і сліз.
Кохання зводить і ламає,
І серце тане, мов би лід.
Але душі моїй тривожно,
Палає в серці боротьба.
Кохання злісне, непомірне,
І стержня в ній нема, нема.
Вона бажає помсти дико,
Та слізно просить тишини.
Любов змішалась із дурнею,
І згубить душу до весни.
Принцеса драми
