Невидимі зв’язки

Між нами — мовчазні нитки,
Вони розквітають,наче квіти й садки.
Так глибоко в серце вплітаються,
І міцно-міцно вони там тримаються.

Немов повітря, що ніжно огортає,
Пробуджує душу,що знову літає.
У цьому світлі ми буйно цвітемо,
Радість і світло в собі несемо.

У кожному погляді — іскра тепла,
У кожному слові — щирість добра.
Між нами тихі, але сильні зв’язки,
Що зав’язані,як міцні мотузки.

Віка Федорич