Плетеш з повітря таємниці
Полюєш вправно на живця
Палають очі хижої лисиці
— Пливи до мене рибця моя.
•
П’янку приманку надіслала
Світлина тіла нею стала.
Клапті мережива, стріли панчіх
Наступна здобич збита з ніг.
•
Марив про відра стиглих полуниць?
Сідай за стіл та ласуй сіль.
То про кохання була гра
У чародійки хмари—слова
Не куштувати тобі її суниць,
Всміхаєшся дарма до тих зіниць.
•
Без крихти докору собі,
На вагах совісті й довіри,
Тією ж що для всіх
Світлиною оманливо танцює.
З іншого боку невидимого дроту
Фантазія набрала обороту
Усе що хочуть голодні очі
Уява домальовує що ночі,
І свіжі ті картини із натури,
До себе зацікавленість, трактує.
•
Коли відмову усвідомить
Спокійно чи її прийме?
Шаленої, знимки шалені
В приціл собі не візьме?
Таким є впевненим твоє
— Таде!
Безпечною дарма такою є
На самолюбство, думаєш, хворих немає?
Lvivskiy≈Andriy
