Неволя.

Наші солдати бились за волю.
Бились в окопах своїх.
Бились, як тигри, рвали рашистів.
Але доля була не на їх стороні.
Бої були важкі, усим було тяжко.
Довго тримались бійці.
Але бій був не рівний, русьні було більше.
В полон потрапили наші бійці.
Наші герої сидять у полоні.
Рашиські кайдани на них.
І сьози повільно стікають до полу.
Не можуть наші герої, змиритись з такою бідою.
За що ж їм Ти Боже, дав таку долю.
На муки тяжкі їх лишив.
В рашиських катівнях їх мучать в неволі.
І тяжко катують усих.
Рідненькі ви наші, ми подумки з вами.
Ми любим і вірим, що будете з нами.
І просимо Бога, щоб дав вам підмогу.
Щоб Він вас як міг захистив.
Бо скоровже буде у нас Перемога.
Яку так чекали ми всі.
Вернетись всі, як один, ви до дому,
Й обнімете рідних своїх.

Тетяна