Невідірваний поет

Як невідірваний поет
Як сонце тихо проштрикло
Розбите серце як ножами
І тихо тихо замовкало

Як невідомий той поет
Який картину написав
Який дівчину зґвалтував
Який те серце проштрикав

Як невідома та картина
Яка розбита вся була
Яка під сонцем напекла
Яка крізь дощ, лани, і хмари

Все ж дому свого досягла
І вся родина воєдино
Поет й зґвалтована дівчина
Схопились серце в чинний круг
Жалістливий тиран