Незабуті…

Відболіло…. Чи ж зможем забути
Сторінки, де лиш смерть гуляла,
Голодомор вкраїнської смути,
Безіменні могили і ката?

Відгриміло… Чи ж ехо стихне,
Що крізь час в кожнім серці б’ється
Болем втрат і гіркої туги,
Що в стежках українських в’ється?

Заніміло…Не витерти часу
Лиця тих, що за нас вмирали.
Не забуті … У долю вшиті.
Їх жертовність усі пам’ятають.
Оксана Лободяк