Хочу серце твоє розтопити,
Хай зупиниться вічності мить…
Бо без тебе, як мені жити?
Клич нехай в небеса злетить…
Знаю, думаєш вечорами
Та не хочеш передзвонити.
Постиралися в пам’яті плями,
Вже нічого не змінити?
Я не хочу закрити двері,
Це лише тобі так здається!
Подивлюся верхи, там скелі.
Та, душа до душі все ще рветься!
Не спілкуємось…пауза, кома,
Бо не можемо страх побороти.
Розриває сердечна втома
І невтішне, буденне болото.
Ти не дзвониш…не смієш сказати,
Що без мене не в змозі жити!
Залишилось по зорях вгадати
Нездійсненні, сердечні миті.
ND💗
Надія Холод (ND)
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
