Їх доля – то битва, їх шлях – то вогонь,
В очах їхніх полум’я, серце – як бронь.
Коли все згорає, коли світ тремтить,
Вони підіймаються – скеля стоїть.
Не страх їх веде, не розпач, не біль,
А сила, що рве всі кайдани і сіль.
Вони не питають, як важко іти,
Бо знають: лиш сильні здатні цвісти.
Хай вітер лютує, хай буря гримить,
Їх воля міцніша за будь-яку мить.
Їх дух не зламати, не стерти, не вбити –
Вони народжені вільно творити!
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
