А я у захваті від тебе.
Від аромату тих парфум.
Від погляду і від очей блакитних.
Від голосу, який вже не почую знов.
Ти незнайомець.
Так, і будеш ним назавжди, як шкода що не зустрінемось вже ми.
І жаль пронизує слова всі несказанні.
Бо розлетілись ми з тобою навіки.
Так шкода, що залишишся ти в мріях, та ні хоча напевно лиш в одній.
Немає тобі місця в всіх ідеях і в моїх планах у житті.
Я ж знаю тебе не повернути, земля розкинула нас на різні материки.
Спасибі всесвіту за те відчуте і прожите, яке залишиться у пам’яті моїй.
Садовчук Дарія
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
