Незнаю…

Незнаю.. Чому відпустити, так важко її..?
Вроді кохаю.. А начебто ні..
Боляче зробити зовсім не хтів..
Але зробив.

Я не спеціально, правду кажу..
Хочете вбийте, хочете злийте..
Але ніколи, ні про що, не жалійте!
В Бога молю..

Я в Бога кожної ночі, просив її ласки..
Але зовсім мене він чув..
Коли я в сльозах... Просив та благав..
Вона брала, кидала, та розривала.. - А потім казала..

- Я не спеціально, я випадково..
- "Так розумію, - "Аййй... боляче знову.."
- Та не плач, таких як я, буде багато.
- "Знаю.. Кохано!"
- "Але кохати завжди, лиш тебе я хотів!"