НЕМАЄ СПОКОЮ

Немає спокою,
куди журбу подіти?
Оповила,
на привеликий жаль,
Не дає жити,
дихати, радіти
Все той же біль ---
гірка моя печаль.

Сіллю на рану ---
і ще гірші болі,
Моє минуле
віє полином,
Гіркучий присмак
у моєї долі,
Життя дорога
скривлена, горбом.

Нічим її уже
не порівняти,
Не здути порошнечу,
не зшкребти,
Не зеленіти квітам,
розцвітати,
Горб не стесати
і не обійти.

Життя, пробач,
що так погано дбала,
Квіти не пахли
у твоїм саду,
Одні лиш сльози
в вазах дарувала,
Тепер й травинки
там не віднайду.

14.09.2023.