Я буду мертвим серед всіх живих.
В тіні не ховатимусь, а нічним світлом зіркатиму.
Даруватиму вам трагікомедію у душі ваші —
Гірку розраду принесу, і щастя заберу.
Після вечері сімейну теплоту визволю.
Поети писали і страждали, згадуючи мене.
Завжди на темній стороні життя чекаю я.
Завжди надія є! — так кажуть люди.
Але щойно зір зустрічає наші обличчя,
В проліску їх очей надія одразу згаса.
Від першого крику немовляти — я був,
І в останні вздохи життя — я також був.
Усі темні таємниці я здобув,
Щоб наша суть стала наймогутнішою.
Не ховайтесь від мене у втіхах бранних —
За сподіваннями неминуча ширма моя.
В ілюзіях марних, омріяних днях —
Я все одно прийду в часи передсмертні
І візьму вас із собою у вічний шлях.
Сутінь
Денис
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
