Цей вечір засвітився загадково,
Заблимали неонові вогні…
Згадала нашу зустріч випадкову.
В автобусі лишилися одні…
Ти проводжав мене до самого під’їзду.
Змінилось все довкола, інший світ…
А я соромилась на руки сісти,
Наче повинна для всіх дати звіт.
І смішно й грішно, всі сусіди зирять.
Немає де сховатися,- облом!
Усі мої кістки без мила миють.
Та, все одно, нам весело обом.
Гуляю містом, посмішка не сходить.
Ти відчуваєш імпульс крізь бетон…
Життя наше в любові хороводить!
Кипить, бурлить енергетичний фон.
Це наше біополе, мікроклімат.
Сюди немає ходу для журби!
Бо щастя буде там, де двоє вірять!
Так світяться неонові вогні…
ND💗
Надія Холод (ND)
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
