-
Страх переповнює живі душі,
Людське горе зростає на очах,
На допомогу приходять небайдужі,
Гарячі сльози ллються по щоках.
Мрії розвіялись як густий туман,
В полоні усі наші думки,
Біль не стихає від кровавих ран,
Плинуть страшні дні і тяжкі роки...
Холодні та німі вуста мовчать,
Бездонні очі потонули в озері зла,
Їх ніхто вже не буде зустрічать,
Сповиває могили жовто-гаряча мла...
Тільки пам'ять залишиться на віки,
Закарбовані обличчя, тяжкі повіки...
Неподвижні губи, кам'яні серця,
Не оживити вже ніколи, жалю по самі вінця...
Вітер виє, ридає земля,
На могилах полягло нещасне гілля,
В повітрі запахло воском,
Навколо палає свіча...
Наших Героїв не забудемо!
Ворогів ніколи не пробачимо!
На коліна не впадемо!
Славу Україні збережемо!17.03.2023. С.М. Онисенко
Нестерпна біль за Україну
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
