Мої зелені очі ти забути хочеш
Та в тебе не вдасться це ніколи, знай
Ті іскри залишись й до сьогодні
Що в школі ще були у нас весь час.
Шукай ці очі всюди, в інших, але памʼятай
Такий лише у мене погляд – кохання з болем, та нехай
Забудемо ті рани, може, захочемо лишити лиш одне
Ті іскри, що були у школі, тоді, ще під дощем.
Пройшли роки, не два, не три, не пʼять
У нас вже дітки виросли за той час
Який ми були на далі один від одного завжди
Не писали, не дзвонили
Та іскри в погляді як тоді у нас у двох вони лишись.
Та я не буду це тобі казати
Хочу щасливою я стати, без тебе, та без твоїх іскор
Усвідом нарешті те, що погляд мій залишиться з тобою
До поки не розлюбиш ти мене.
фунька
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
