Злякалася, що не боюсь
Завжди боялась, тепер ні
Чи серце, може душу відірвало?
Не знаю, все мовчить.
Завжди майбутнім проживала
Та в день один це все пройшло
Забула все, що вже минуло
І про майбутнє не гадаю
Мої думки – ніщо.
Пояснень в них немає, лиш люта маячня.
Навіщо думати, гадати?
Потрібно жити, просто жити
І не боятись.
Ірина Євтушенко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
