Не вивертай ти навстіж душу,
Не варто марити словам,
Бо їх сприймають, як завгодно,
Здадуть, осудять, кинуть в хлам.
Кому болить твоя тривога?
Хто знає, що в душі кипить?
Холодна маска у розмовах,
А за спиною — гострий гніт.
Не відкривайся, не довірся,
Не жди підтримки від людей,
Тобі підставлять ніжно плечі,
А потім вдарять без ідей.
Цей світ жорстокий у мовчанні,
Байдужість править у серцях,
І тільки звірі часом кращі,
Бо відчувають біль в очах.
Не вір у щирість без підтверджень,
Усі слова — лиш пил на склі,
У цьому світі чують двоє:
Твої думки й Бог угорі.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
