Царство Небесне, брату Скрябіну Андрію!
Можливо ж після смерті, НаРОД в кінці кінців, прозріє
Андрію, НаРОД почує твої правдиві, як завжди слова
Андрію, пісню послухає твою, що так була права
З болем в серці смерть, не можу я твою прийняти
Поспішав багато доброго зробити, але не міг ти знати
Що уготовили ж тобі, твої недолюдські убивці і кати
Андрію, залишишся в серцях Людей і України, навічно ти
Ти постраждав Андрію, за Божу Істину і Правду
Критикував Президентів ти сміливо, і Верховну Раду
Хотів, бажав Життя ти кращого, всьому НаРОДу
Скільки можуть крові пити, ті кровожерливі уроди?
Андрію, ти Україну серцем, по-справжньому Любив
Любов і біль в своїх піснях озвучив, це завжди робив
Але не вчасно на той світ Андрію, ти пішов
Ти в Небесному Царстві, спокій останній знайшов
Андрію, таку красиву пісню, ти для Мами свої написав
Я пам’ятаю ж пісню, із пророчими словами
Андрію, із Душі своєї щирої, слова для пісні ти черпав
Андрію, на превелику жаль, нема тебе вже з нами
Не вибачишся в Мами, що став уже дорослим
Не заспіваєш, що минула 46 (сорок шоста) Осінь
Андрію, вже не побачиш на Землі, свій перший дім
Не скажеш Мамі, може я до тебе завтра приїду
Не посидиш на кухні вдома, не одну годину
Не скажеш Мамо, що на різні теми, вже посидим
І буде біля Мами завжди Ангел – Хранитель
І ти Андрію, десь тут поряд будеш бродити
Не будеш міряти Життя у телефонних дзвінках
Раз у Житті твоєму, тобі дали Андрію, крила
Андрію, і ти покинув нас, відірвавшись від Землі
Андрію, ти піднявся до Небес, не зупиняючи політ
Любив до смерті, любив до смерті, любив до смерті
Андрію, Любив ти Україну – Матінку, НаРОД, Життя
Андрію, але так рано ти, невчасно, пішов у небуття
Пам’ятаю ж, був веселим, компанійським жартівливим
Казав ти в очі Правду, був дуже справедливим
Андрію, в депресії із-за війни, ти давно вже був
Андрію, але збагнув собі, та й про фанатів не забув
Із туром в Житомир ти поїхав, Кременчук й Кривбас
Андрію, в своїх піснях, в тяжку годину, ти підтримав нас
Андрію, в своїх піснях, ти про Життя співав
В інтерв’ю своїх, ти Правду різав, не боячись казав
Не міг збагнути навіть, що за Правду постраждаєш
Творець тебе візьме до Раю, адже Творець все знає
Андрію, шанувальники твої і Україна, у скорботі
Хто вдома Люди, і Воїни, хто на війні, чи Люди на роботі
Скорбимо Україною всією, за Скрябіним Андрієм
Андрію, не повернеться до нас, нічого вже не вдієм
Творець, прийми до себе, в Царство у Небесне
Безвинно убієнного Андрія, за Правду у нерівному бою
За Правду ту, що він співав, казав, за Слово Чесне
Загинув наш Андрій, не заплямувавши честь свою
В Райські Сади Творець, убієнного Андрія забери!
А ти Андрію, у Раю Творця, продовжуй, музику твори!
Андрію, шанувальники твої пісні, ми будемо співати
Андрію Кузьма, ми вічно ж будемо, тебе пам’ятати!
Світла і Вічна Пам’ять!
М. Т./02.02.23р.
Михайло Тарасенко
