Мов перемкнуло, так буває,
Не в’ється думка, не летить,
Емоцій “нуль”, весна буяє,
В її простори не кортить.
Ні іскри радості, ні смутку,
А поряд спокій, тиша з тиш,
Хоча би раз влетіла хутко,
Разок шкрябнулася, як миш.
У павутину заплітає
Німа байдужість, пустота,
Не в’ється думка, не злітає,
Не зачаровує весна.
30.03.2024.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
