Доторкнуться до тебе хочу,
Згадуючи риси обличчя.
Запах тiла в речах вдихаю.
Сльози мне застiлають очi,
Зупинитесь вони не хочуть.
Бо душа прагнить щастя в родинi,
Осiротшали наши дiти.
Знаю, щастя у Бога просиш!
Сили хочеш мне з неба дати.
Усмiхалася щоб, кожному дню я.
Ти на небi нас захищаєш.
Бо любив ти, як я любила.
(Вiн з небес)
Не журися люба,
Я тебе кохаю!
Знаю сумно тебе,
А весна настане
Залишиться пам’ять,
Та життя розквiтне.
Бо прошу у Бога,
Лучшу тебе долю.
Знаю, знаю, що вже тебе не має.
Но сердечко моє, чекає.
Положила дiтей наших спати.
I тебе увi снi, обiймаю коханий.
Ранком я, немов розквiтаю.
I дарую навколо усмiшку!
Бо любов все руйнує кордони..
Мандрiвник , хоч ти у Вселеной…
I чекаю я знов ночi
Де прийдеш,
до грудей притиснеш мiцно.
Я немов вiдроджаюсь
Та життя продовжаю…
Бо другого менi, ще не треба.,,
Олена Коротецька
