Не йди!З омріяного шляху, прошу, зійди.
Цей шлях облиш.
І не дивися так на мене,
А може краще і дивись.
Гудуть тривоги,б’ють снаряди,
Трясуться руки від страху.
Не йди туди! Чому лишаєш
Мене ти тут саму,одну…
Потрібен ти мені,ти знаєш
Ти не боїшся,обіймаєш.
Ти заспокійливе на рани
Ти добрі очі без омани.
Не йди,дивись що тут навкруги.
Весь світ у шоці від наруги
Від того жаху і страждань,
Від битв на смерть без припікань.
Будь поруч, будь прошу зі мною.
Тримай мене,прошу, рукою.
Будь тут,будь тим ким обідцяв.
Згадай які слова казав.
Але ти йдеш…
Тебе нема,тебе забрала ця війна.
Тебе зламало цільне горе і побратимів крові море.
Твій погляд згас і сміх твій зник.
Ти вже не той,що був торік.
За руки більше не береш
І спокій більше не несеш.
Іди. Тепер ти треба там.
Твоїм братам,товаришам,
Я вже не та що ти любив
Я вже не та що ти хотів.
Любава Волошин
Не йди
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська