Не йди тільки

19.06.2024
Ох, мила моя, я ж так тебе люблю!
Тому, будь ласка не йди.
Не йди, не йди, не йди.
Ти ж знаєш, про моє кохання.
Ти ж знаєш, про мій страх.
Хочеш, я можу себе змінити?
Люба, що ти хочеш? Я змінюсь.
Тільки не іди благаю.
Тільки не іди благаю.
Хочеш, я можу змінити свій стиль?
Хочеш, я можу змінити своє ім’я, форму чи прізвище?
Хочеш, ім’я твоє виріжу, на тілі своєму?
Що ж ти хочеш, люба моя?
Хочеш – бий мене, зривайся тільки на мені.
Тільки не іди благаю.
Люба, благаю я тебе, тільки не іди.
Хочеш, пофарбуюсь і змінюсь, так як ти забажаєш?
Якщо ж я помру, то тільки від твоїх рук.
Лишень твоїх чарівних рук!
Відтам усе, лишень щоб твої руки на своїй шиї відчути.
Можливо, ти хочеш якусь річ?
Влаштуюсь я, на декілька робіт.
І куплю усе, що ти лишень забажаєш.
Лишень не іди.
Тільки не іди люба, не іди.
У тебе поганий настрій?
Вина моя лишень, пробач кохана.
Зривайся лишень на мені.
Куплю я тобі, улюблені кислі желейки.
Зроблю чай, окутаю одіялом.
Твій улюблений, чорний без цукру.
Твій улюблени – и – й.
Та можеш бити мене.
Стільки і так сильно, як забажаєш.
Твої удари – для мене як поцілунки найніжніші.
В випадку чого, вина лишень моя.
Винною ти ніяк і ніколи бути не можеш.
Ти особлива.
Найідеальніша та найкраща людина.
Твою увагу, я маю ще заслуговувати.
Я справді буду хорошим, що ти хочеш, щоб я зробив.
Я усе зроблю.
Тільки не йди благаю.
Тільки не йди благаю.
Я змінюсь, тільки не іди.
Я так тебе ж кохаю.
Справді безмежно кохаю, лишень не йди.
Благаю, не йди.
Будеш мене бити, кусати, і можливо душити?
На це я заслуговую, вина лишень моя.
Благаю, продовжуй але не іди.
Поцілуєш ти мене – аж не віриться.
Я не заслуговую ж на це.
Благаю, тільки не іди.
І я буду надалі заслуговувати твою увагу.
І в кінці – кінців, кров моя стікатиме.
Вибач, за те що ти забруднилась нею.
Руки твої, найчарівніші лишень сильніше стискають мою шию.
Чому я, майже не бачу тебе?
Пливе, але не іди благаю!
Голос твій найчарівніший усе..
Спи солодко, кінець страждань твоїх.
А після немає нікого і нічого.
Спатоньки вже час.
Зате, її вона не покинула.
Була в останні секунди, хвилини, години життя.
І відійшла в світ той так, як і хотіла.
Від найчарівніших рук коханої.
Вибач, за те що кров’ю своєю заляпала тебе.
Час і справді вже. Солодких снів, кінець.
Кінець їхньої історії.
Осаменко Лолі