Не кохав я її. Не кохав!
Не боровся з останньої сили.
Що з віршів, що її написав???
Вони кануть зі мнов до могили.
Якби міг повернути я час,
На колінах стояв би я вічно.
Щоб відчути її, ще хоч раз,-
Ту любов, що вмирає трагічно.
Краще всі ці слова я б шептав,
Ніж писати життя мемуари.
Я порвав би всі пута, порвав
І розвіяв ці чорнії хмари.
Не кохав я її. Не кохав!
Поклоняючися як іконі.
Міражами я все зіпсував,
І живу в цім реальнім полоні.
А вона потихеньку іде
Зовсім близько , але не зі мною
І не нашого сина веде
Посміхаючись за собою.
18.01.23р В.Юрченко
Володимир Юрченко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
