Не надивлюся… П’ю-не нап’юся
Твоєї життєдайної краси.
Поля і ріки, ромашки в лузі
І спів щемкий старенької коси.
Вкраїно-ненько, тримайсь, рідненька!
Твою красу орді не віддамо!
Тремтить від гніву, болить серденько,
Та гріє душу рідне знамено.
В світанках мирних і срібних росах
Повік не згасне твоя краса.
Ще буде осінь, красуня осінь,
І світлі ранки, й чисті небеса…
Ніна Арендар
22.08.2022
Ніна Арендар
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
