Коли життя стискає серце в лещата,
Коли здається – сил уже нема,
Згадай, що буря мусить відступати,
І після ночі прийде знов весна.
Не опускай руки, не гасни, не згасай,
Хай вітер рве, хай світ тремтить навколо,
Ти встань, як воїн, крила розправляй –
Бо доля сильних пише власні долі!
Хай падав ти – та це ще не кінець,
Лиш крок вперед від прірви віддаляє.
І вір, що у душі твоїй вогонь
Ніколи до кінця не вигоряє.
Тож йди вперед, не бійся перешкод,
Твоя дорога варта кожної хвилини.
І пам’ятай – лиш той, хто не впаде,
Здобуде справжню силу для вершини!
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
