В травневім ранку щебіт лине,
Вітрець з садка його приніс,
Свій цвіт каштан
ось-ось вже скине,
Понад дорогою що зріс.
Похмурість неба плаче, схоже,
Краплі дощу вже на вікні,
А я не плачу, не поможе,
Не допоможе це мені.
І дощ іде, без вітру, тихо,
У душу сум його проліз,
Ще є біда, ще поруч лихо,
Але немає в мене сліз.
05.05.2025.
Ганна Зубко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
