Не повертайся серед ночі

Не повертайся серед ночі,
не повертайся серед дня,
мені чужі вже твої очі,
мені чужі твої слова.

І може десь ти мимоволі,
ночуєш з іменем моїм,
мені набридла твоя сповідь,
лише обман без почуттів.

А потім з часом усвідомиш,
що долею тобі була,
горю і гасну, як той попіл,
як та свіча, як та зоря.

Але не вернеться напевно,
той дивний час, коли твоя…
Забуду все, зітру на попіл,
можливо вітер дожене?

Не повертайся – не відкрию,
не можу більше відчувать
все те тепло забрав обман,
а в серці криється туман.

13.02.16
Тахмасбі Ірина