Вільний в світ цей прийшов, свого Роду онук.
Мене Лада малого весь час берегла,
Щоб не падав в дитинстві, коли вчився ходити,
Сам Стрибог мене міцно за руку тримав.
Я під куполом неба, зростав і радів,
Пізнавав все довкола, гармонії світ.
Та щоб волю зламати,і не чути Богів,
Піп у церкві сказав треба мене хрестить.
В один час начепили на мене хреста,
Приписали гріхи і наклали печать.
Став рабом я без згоди,на довгі роки,
Але Рідних Богів пам’ятав я весь час.
Відмовлявся я вчити молитви чужі,
І у церкві жалітись на долю свою.
Перед Богом чужим на колінах стоять
Це все не для мене, бо я волю люблю.
Я не хочу рабом все життя проживать,
І боятись придуманих семи гріхів.
Треба просто про совість завжди пам’ятать,
А що правильно,серце підкаже тобі.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
