Нове життя
Я не живу , я тільки дихаю війною
Завмерло серце і думки мої на сході
Не сонце сходить там, а морок
І мій , в заціпенінні , мозок заговорив
Слова – каміння , до пращі збираю
І руки , що не бачили війни
Виписують слова , карбують нашу долю
В книзі буття , для тих хто на землі .
Я бачу все , мої відкриті очі .
Я , на колінах , до небес кричу !
Я відчуваю пульс землі на дотик ,
Долоні піднімаю до гори .
Тремтять основи всесвіту , я чую ,
Відлуння тисяч голосів людей ,
Що вклали душу , в свій останній подих
І відлетіли , щоб настав мій день.
Ми все ще є , ми все іще існуєм .
І не можливо зупинити час .
Ми – вільні люди , ми – народ єдиний .
Нове життя народжується в нас .
І світ оновлений і сонце і надія ,
Щасливі діти , радісні батьки .
І як сказав, колись , Кобзар Великий :
“І будуть люде на землі.”
10.03.2024
