Нові часи — нові «герої».
Заміс брехні, піару й зла.
А істина — бреде в ізгої,
Слізьми промокла, аж до тла.
Аби ж слізьми, а то ще й кров’ю!
І ноги збила в мозолі.
Не за фальшивою любов’ю,
Що труть вам в мізки королі.
Вдивляється в пусті обличчя,
Втрачає сенс свого буття.
Це світ людей? Чи потойбіччя?
А може вірус у життя?
Брехня і правда обмінялись?
Назвався білим чорний світ?
Над злим сарказмом всі сміялись,
Тому і маєм стільки бід.
Та страх не в тім, що біди маєм.
А в тім — що нормою стають.
На ті ж граблі знов наступаєм,
Що держаком у лоба б’ють.
Барчук Р
4.01.23
Барчук Раїса
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська