Ніжно прибираючи волосся…
Він мріяв просто… обіймати і кохати…
Та пальці не слухняно так, немов здалося…
Все ж не хотіли й відмовлялись відпускати…
Він не хотів, він навіть і не думав…
Він і незнав, що може й не потрібний.
Але коли в очах побачив думи,
Які казали, що можливо й необхідний…
Як знати лялю, киця моя ніжна!?
Як бути впевненим у правді, що "можлива"?
Коли ти й досі королева сніжна!
Коли я й досі хочу бути надважливий!
MARUMA
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
